Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД)
I. Вступ🔗
Заборона расової дискримінації є фундаментальною і глибоко вкоріненою в міжнародному праві. Визнано, що вона має винятковий характер jus cogens, який створює зобов’язання erga omnes, зобов’язання, щодо якого не допускається жодних відступів.
Гей Макдугалл, заступниця голови КЛРД (2018-2019)1
Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД) “є центральним елементом міжнародного режиму захисту і забезпечення права на захист від расової дискримінації”. Вона була прийнята в 1965 році і набула чинності в 1969 році.2 Комітет з ліквідації расової дискримінації (КЛРД) стежить за дотриманням державами цього договору.3
I.1 СНПК відповідно до МКЛРД🔗
Відповідно до статті 1 “расова дискримінація” означає “будь-яке розрізнення, виключення, обмеження або перевагу, що засноване на ознаках раси, кольору шкіри, національного чи етнічного походження”, та яке унеможливлює визнання або здійснення на засадах рівності прав людини та основних свобод у будь-якій сфері суспільного життя.
У деяких випадках расова дискримінація “зачіпає тільки або переважно жінок, або зачіпає жінок в інший спосіб чи в іншій мірі, ніж чоловіків”. Вона “може бути спрямована проти жінок саме через їхню стать” і охоплює “сексуальне насильство, вчинене проти жінок, які належать до певних расових чи етнічних груп, під час ув’язнення або під час збройного конфлікту”. Расова дискримінація може мати наслідки, які стосуються лише або переважно жінок, “наприклад, вагітність внаслідок зґвалтування на ґрунті расових упереджень”.4 Важливо, що “жінки з числа меншин та жінки-іммігрантки залишаються більш схильними до насильства, ніж жінки із загального населення”. 5
Однак сексуальне насильство, заборонене МКЛРД, стосується не лише жінок, як нещодавно підкреслив КЛРД (див. зобов’язання III.6).
Сексуальне насильство не обов’язково має бути пов’язане з конфліктом для застосування МКЛРД. Хоча збройний конфлікт може суттєво обмежити контроль держави над частиною її території і, як наслідок, обмежити здатність держави забезпечити повне застосування МКЛРД, Конвенція залишається застосовною. Держава все ще “несе головну відповідальність за захист усіх осіб на своїй території без дискримінації відповідно до Конвенції” під час конфлікту.6
II. Нормативно-правова база 🔗
- Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД)
- Комітет з ліквідації всіх форм расової дискримінації:
- Загальні рекомендації
- Заключні зауваження
III. Зобов’язання🔗
Попередження🔗
III.1 Держави повинні криміналізувати СНПК🔗
Відповідно до статті 2(1), держави-учасниці повинні “засуджувати расову дискримінацію і зобов’язуються проводити всіма належними засобами і без зволікання політику ліквідації расової дискримінації в усіх її формах”.
Згідно зі статтею 4(а), держави повинні криміналізувати:
- Усі акти насильства або підбурювання до таких актів проти будь-якої раси або групи осіб іншого кольору шкіри чи етнічного походження; і
- Надання будь-якої допомоги расистській діяльності, включаючи її фінансування.
Криміналізація расової дискримінації в усіх її формах є важливим кроком до припинення СНПК. Криміналізація також вимагається статтею 5(b), яка закріплює право особи на безпеку та захист з боку держави від насильства або тілесних ушкоджень, “незалежно від того, чи завдаються вони державними посадовими особами або будь-якою окремою групою чи установою”.
З метою ефективної криміналізації расової дискримінації держава повинна:
- Запровадити в законодавстві комплексне визначення расової дискримінації, що включає всі акти прямої та непрямої дискримінації;7
- Визначити расистську мотивацію як обтяжуючу обставину, що призведе до “посилення покарання за злочини, вчинені на ґрунті расового упередження”;
- Ухвалити законодавство, що забороняє поширення ідей, заснованих на расовій або етнічній вищості та вираженні расової ненависті, “а також підбурювання до расової дискримінації та насильства щодо будь-якої групи осіб іншої етнічної групи”;8
- Включити гендерну перспективу “до всіх політик і стратегій боротьби з расовою дискримінацією” для подолання численних форм дискримінації, яких зазнають жінки;9
- Забезпечити достатні “людські, матеріальні та технічні” ресурси для програм із запобігання насильству та надання таких послуг.10
У постконфліктних процесах держава повинна надавати пріоритет інтеграції “принципів рівності та недискримінації в усі свої ініціативи та плани, спрямовані на врегулювання конфлікту та розбудову миру”.11
Внутрішнє законодавство. Згідно зі статтею 2(1)(с), держави повинні “переглянути урядову, національну та місцеву політику, а також змінити, скасувати або анулювати будь-які закони та правила, які створюють або увічнюють расову дискримінацію, де б вона не існувала”.
Держави повинні “забезпечити, щоб існуючі закони і політика, включаючи звичаєве право, відповідали Конвенції”,12 і повністю інкорпорувати МКЛРД у свою внутрішню правову систему, гарантуючи, “що вона має пріоритет над внутрішнім законодавством у разі конфлікту”.13
Застереження. Відповідно до частини 2 статті 20, застереження, несумісні з об’єктом і метою Конвенції, не допускаються.
III.2 Зобов’язання держав за МКЛРД повинні виконуватися як на їхній території, так і за її межами🔗
Зобов’язання держав за МКЛРД повинні виконуватися як на їхній території, так і за її межами: юрисдикція держави, а не її територія, визначає, чи застосовується МКЛРД.14
III.3 Держави повинні протидіяти СНПК, вчиненому недержавними суб’єктами🔗
Відповідно до статті 2(1), держава-учасниця “зобов’язується не спонсорувати, не захищати і не підтримувати расову дискримінацію з боку будь-яких осіб або організацій”, а також повинна “заборонити і покласти край” расовій дискримінації з боку будь-яких осіб, груп або організацій”.
Відповідно до статті 4, держави-учасниці повинні оголосити незаконними і заборонити організації та організовану пропагандистську діяльність, “які заохочують і підбурюють до расової дискримінації”, а також визнати участь у таких організаціях або діяльності “злочином, що карається законом”.
Згідно зі статтею 5(b), держава повинна забезпечити право особи на безпеку і захист від насильства або тілесних ушкоджень, завданих “будь-якою окремою групою або установою”.
III.4 Децентралізація влади не скасовує і не зменшує зобов’язань держав за МКЛРД🔗
Держави повинні забезпечити, “щоб сфера дії антидискримінаційного законодавства охоплювала всі форми расової дискримінації, включаючи прямі, непрямі та множинні форми дискримінації” на федеральному, державному та муніципальному рівнях у послідовний спосіб.15
III.5 Держави повинні дозволити особам, які стикаються з расовою дискримінацією, брати участь у викоріненні СНПК🔗
Згідно зі статтею 5(c), держави зобов’язуються “гарантувати право кожної людини, незалежно від раси, кольору шкіри, національного чи етнічного походження, на рівність перед законом”, зокрема, у здійсненні політичних прав, в тому числі, це стосується права брати участь в управлінні державою, “а також у веденні державних справ на будь-якому рівні”. Держави повинні:
- Усунути першопричини насильства щодо осіб, які зазнають расової дискримінації, за допомогою всебічних консультацій з ними;
- Вживати заходів захисту із залученням осіб, які зазнають расової дискримінації, “беручи до уваги їхні звичаї та культуру”, де це доречно;16
- Залучати осіб, які стикаються з расовою дискримінацією, особливо жінок, до мирних і постконфліктних процесів з урахуванням культурних особливостей;17
- Сприяти справедливому та рівноправному представництву груп меншин у національних та місцевих органах влади, державних службах, армії, поліції та інших правоохоронних органах,18 “особливо на високих посадах, у тому числі шляхом запровадження спеціальних заходів, таких як квоти, де це доцільно, відповідно до Конвенції та Загальної рекомендації № 32 (2009) Комітету про значення та сферу застосування спеціальних заходів у Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації“.19
III.6 Особливого захисту від СНПК потребують особи, які стикаються з множинними перехресними формами дискримінації🔗
Згідно зі статтею 2(2), держави-учасниці повинні, за необхідності, забезпечувати належний розвиток і захист певних расових груп або осіб, які до них належать. Імплементуючи Конвенцію, держави повинні особливо пам’ятати про такі групи та їхні потреби. До них належать корінні народи,20 “громади африканського походження”21 та всі інші особи, які зазнають расової дискримінації та можуть стикатися з множинними,22 “перехресними формами дискримінації”,23 включаючи жінок,24 дітей,25 осіб з інвалідністю та/або тих, хто ідентифікує себе як ЛГБТКІ+,26 людей, які живуть з ВІЛ, мігрантів27 та осіб, які проживають у сільській місцевості,28 серед інших.
III.7 Особливий захист від СНПК повинен бути забезпеченим мігрантам🔗
Відповідно до статті 5, держави повинні захищати мігрантів, зокрема біженців і шукачів притулку, від усіх форм насильства.29 Вони зобов’язані:
- Розширити територію, відведену для таборів біженців, “щоб зменшити перенаселеність і відсутність приватності, що може призвести до сексуального насильства та жорстокого поводження з дітьми”;30
- “Для запобігання ризикам для здоров’я і безпеки та можливим випадкам сексуального та гендерного насильства”, посилити психологічну підтримку та визначити конкретні потреби осіб, які перебувають у центрах утримання мігрантів, “особливо одиноких жінок та одиноких матерів”,31 “потерпілих від катувань, торгівлі людьми та сексуального і гендерного насильства”32 та “неповнолітніх без супроводу дорослих та розлучених з ними осіб”. Держави повинні запровадити “гендерно-орієнтовані, культурно-чутливі та вікові процедури індивідуального скринінгу та оцінки з метою забезпечення швидкого та належного виявлення потреб у міжнародному захисті або ситуацій вразливості”;33
- Забезпечити мігрантам, які перебувають у центрах утримання мігрантів, доступ до медичної допомоги, перекладачів, достатнього харчування та соціальної підтримки. Держави повинні розробити ” надійну систему опіки та призначити кваліфікованих опікунів(-ок) для дітей без супроводу “;
- Гарантувати “фізичну недоторканність мігрантів і шукачів притулку”, надавати їм допомогу адвокатів(-ок) і незалежних спостерігачів(-ок), а також забезпечити, щоб правоохоронці керувалися “принципом мінімального застосування сили при знятті відбитків пальців”;34
- Забезпечити, щоб трудове законодавство і політика “регулярно застосовувалися, без винятків, для захисту іноземних домашніх працівників від зловживань і експлуатації, з моменту їх найму до повернення в країну походження”.35
Невислання. Держави повинні “прискорити розгляд заяв про надання притулку”36 і суворо дотримуватися принципу недопущення примусового повернення. Вони повинні внести зміни до процедур вислання, щоб гарантувати, що жодна особа не буде вислана без індивідуальної оцінки того, “що після повернення їй не загрожуватимуть серйозні порушення прав людини”,37 і що біженці “не будуть переселятися до третіх країн без їхньої згоди”.38 Повинна існувати можливість “оскарження рішень про вислання”.39
Реєстрація народження. Незареєстровані особи, особливо діти, ризикують “не мати доступу до низки соціальних виплат”. Держави повинні забезпечити належну реєстрацію народження дітей “від батьків іноземного походження”, включаючи біженців та шукачів притулку, незалежно від їхнього громадянства та статусу проживання, і надати їм необхідні документи, що посвідчують особу.40
Відповідно до статті 2(1), держави зобов’язуються проводити політику ліквідації расової дискримінації та сприяння взаєморозумінню між усіма расами. Згідно зі статтею 7, держави “зобов’язуються вживати негайних і ефективних заходів, особливо в галузі викладання, освіти, культури та інформації, з метою боротьби з забобонами, які призводять до расової дискримінації”.
Держави повинні сприяти “взаєморозумінню, терпимості та дружбі між націями і расовими або етнічними групами”, а також пропагувати “цілі та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй, Загальної декларації прав людини, Декларації Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та [Конвенції]”.
Держави повинні:
- Сприяти толерантності, міжкультурному діалогу та повазі до різноманіття, “з метою захисту історичного різноманіття мов, релігій, етносів і культур”;41
- Проводити інформаційні кампанії з підвищення обізнаності громадськості “щодо поваги до різноманіття та ліквідації расової дискримінації”;42
- Проводити інформаційні кампанії “серед населення, зокрема осіб, які належать до груп меншин”,43 включаючи мігрантів,44 “про механізми та процедури, передбачені національним законодавством у сфері протидії расизму та дискримінації”,45 зокрема, “про заборону та негативні наслідки гендерно зумовленого насильства” та наявні засоби правового захисту.46 Держави повинні зробити освітні матеріали “доступними різними мовами”;47
- Забезпечити, щоб їхні періодичні доповіді до Комітету відповідно до статті 9 були доступними для широкої громадськості “одразу після їхнього подання”. Держави повинні публікувати доповіді та заключні зауваження Комітету щодо цих доповідей “офіційною мовою та, за необхідності, іншими загальновживаними мовами”.48
Навчання. “Забезпечити, щоб державні сили та підконтрольні їм групи не вчиняли сексуального насильства”,49 Держави повинні “вживати превентивних заходів, таких як навчання поліції та кампанії з інформування громадськості про злочинний характер” СНПК. 50
Навчання “щодо положень Конвенції”51 має бути культурно-чутливим52 і проводитися для всіх, хто “працює в системі кримінального правосуддя, включаючи поліцейських, адвокатів, прокурорів і суддів, а також медичного персоналу”,53 “прикордонників і співробітників служб безпеки” (для кращого виявлення та надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми),54 інспекторів праці та вчителів.55
III.9 Держави повинні співпрацювати з іншими суб’єктами для викорінення СНПК🔗
При виконанні своїх зобов’язань за Конвенцією держави повинні співпрацювати з іншими суб’єктами на національному та міжнародному рівнях.
Громадянське суспільство. Держави повинні консультуватися і розширювати діалог з організаціями громадянського суспільства, які працюють у сфері захисту прав людини, “зокрема з тими, що борються з расовою дискримінацією”. Правозахисники та журналісти відіграють важливу роль у викоріненні расової дискримінації в усіх її формах і часто “зазнають переслідувань, свавільних затримань і жорстокого поводження”, в тому числі з боку поліції.56 Держави повинні:
- “Вжити ефективних і своєчасних заходів для запобігання актам переслідування, залякування, помсти та насильства”;57
- Запобігати та припиняти “всі форми непропорційного застосування сили державними посадовими особами”;
- Розширити правовий простір “для реалізації політичних і громадянських прав, у тому числі політичними опонентами”;58
- Проводити кампанії з надання інформації та підвищення обізнаності “про важливу роботу, яку виконують правозахисники”, щоб сприяти створенню клімату толерантності, в якому вони можуть виконувати свою роботу “без будь-яких видів залякування, погроз або помсти”.59
Міжнародні суб’єкти. Що стосується мігрантів та постраждалих/потерпілих від торгівлі людьми, то держави повинні:
- Співпрацювати з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців, Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини та Міжнародною організацією праці;60
- “Активізувати міжнародне, регіональне та двостороннє співробітництво, в тому числі шляхом обміну інформацією та гармонізації процедур, з метою запобігання та протидії торгівлі людьми”.61
III.10 Держави повинні створити національні правозахисні механізми, які допоможуть їм ліквідувати СНПК🔗
Держави повинні створити національні правозахисні механізми, які допоможуть їм виконувати свої зобов’язання за Конвенцією.62 Крім того, вони повинні гарантувати, що такі механізми є повністю незалежними, забезпечені ресурсами, необхідними для ефективного виконання своїх повноважень, і відповідають “принципам, що стосуються статусу національних установ, які займаються заохоченням і захистом прав людини (Паризьким принципам)”.63
III.11 Держави повинні ратифікувати інші інструменти міжнародного права для ліквідації СНПК🔗
Для ефективної ліквідації расової дискримінації держави повинні, серед іншого, ратифікувати Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації:
- Міжнародні документи з прав людини, “які безпосередньо стосуються расової дискримінації”, такі як Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання та Факультативний протокол до неї, Міжнародна конвенція про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей та Конвенція Міжнародної організації праці про корінні народи і народи, що ведуть племінний спосіб життя, 1989 року (№ 169);64
- Конвенція проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї;65
- Конвенція про статус апатридів 1954 року та Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року;66
- Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень;
- Конвенція про права дитини та Факультативний протокол до неї про процедуру повідомлень;
- Конвенція про права осіб з інвалідністю та Факультативний протокол до неї;
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права та факультативні протоколи до них;67
- Конвенція Міжнародної організації праці про домашніх працівників 2011 року (№ 189);68
- Міжамериканська конвенція проти расизму, расової дискримінації та пов’язаних з ними форм нетерпимості, де це можливо.69
III.12 Держави повинні звітувати Комітету про заходи, вжиті для ліквідації СНПК🔗
Відповідно до статті 9, держави-учасниці зобов’язуються подавати Комітету доповідь про законодавчі, судові, адміністративні або інші заходи, які вони вжили для виконання Конвенції, протягом одного року після набуття нею чинності, а потім “кожні два роки і щоразу, коли Комітет про це проситиме”.
Для своїх звітів держави повинні:
- Збирати та оприлюднювати достовірні статистичні дані про етнічний склад свого населення та про соціально-економічне становище різних етнічних груп з розбивкою за районами компактного проживання меншин, що охоплюють всю територію держави-учасниці;70
- Провести цілеспрямоване дослідження етнорасового виміру ґендерної дискримінації в державі-учасниці, “а також планів і програм, де можуть бути доречними спеціальні заходи”.71 Держави повинні описати в кількісному та якісному вираженні фактори, що впливають на забезпечення жінкам їхніх прав, передбачених Конвенцією, та труднощі, з якими вони стикаються. Дані з розбивкою за расою та статтю дозволяють державам і Комітету “виявляти, порівнювати та вживати заходів для усунення форм расової дискримінації щодо жінок, які в іншому випадку можуть залишитися непоміченими та невирішеними”;72
- Включити інформацію про результати заходів, які були вжиті для боротьби з сексуальним насильством, кількість постраждалих/потерпілих, правопорушників, засуджених та види накладених санкцій,73 “з дотриманням стандартів конфіденційності, анонімності та захисту персональних даних”.74 Держави також повинні включати інформацію про прогрес, “досягнутий у створенні спеціалізованих судів для розгляду справ, пов’язаних з проблемами жінок та домашнім насильством”;75
- Надати дезагреговані дані про відсоток бюджетних коштів, що виділяються на ліквідацію расової дискримінації та реалізацію прав, гарантованих Конвенцією.76
Глибинні причини конфлікту. Держави повинні вивчити основні причини конфліктів, які мають сильний етнічний дискримінаційний компонент, і на основі цього вивчення розробити та впровадити план дій для припинення конфлікту, проконсультувавшись із зацікавленими сторонами.77
Правосуддя та підзвітність🔗
III.13 Держави повинні розслідувати та переслідувати СНПК🔗
Згідно зі статтею 6, держави-учасниці повинні забезпечити кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, “ефективний захист і засоби правового захисту через компетентні національні суди та інші державні установи від будь-яких актів расової дискримінації”. Зокрема, держави повинні:
- Створити комплексний, ефективний і незалежний механізм розгляду скарг на расову дискримінацію;78
- Забезпечити належну реєстрацію злочинів на ґрунті расової нетерпимості, “в тому числі шляхом надання чітких інструкцій щодо реєстрації злочинів”;79
- Незалежно, оперативно та ретельно розслідувати повідомлення про зґвалтування та сексуальне насильство, а також переслідувати та належним чином карати винних80 “із застосуванням санкцій, що відповідають тяжкості їхнього злочину”;81
- Накладати санкції на всіх, хто заважає або перешкоджає постраждалим/потерпілим “повідомляти про такі інциденти, в тому числі на поліцейських та інших працівників правоохоронних органів”;
- Прийняти правила доказування, що враховують інтереси постраждалих/потерпілих, і створити “спеціальні судові палати та робочі групи для вирішення цих проблем”; 82
- Суди повинні бути забезпечені “необхідними ресурсами” і мати можливість “розслідувати минулі та поточні серйозні порушення прав людини” в конфліктних ситуаціях;83
- Забезпечити наявність підготовлених і кваліфікованих перекладачів для надання допомоги особам, які належать до національних меншин і не володіють мовою, якою здійснюється правосуддя;84
- Сприяти іншим суб’єктам у проведенні розслідувань.85 Це стосується відсутності координації між звичайними системами правосуддя та системами правосуддя корінних народів, що є перешкодою для доступу до правосуддя для осіб з числа корінних народів, зокрема жінок з числа корінних народів, “які є постраждалими від гендерно зумовленого насильства”. Держави повинні продовжувати докладати зусиль для визнання, поваги та зміцнення системи правосуддя корінних народів відповідно до міжнародного права прав людини, “в тому числі шляхом гармонізації, співпраці та координації” за участю органів звичайної системи правосуддя та системи правосуддя корінних народів “як на місцевому, так і на федеральному рівнях”.86 Там, де це доречно, корінні народи повинні мати повну юрисдикцію над правопорушниками, що до них не належать.87
Судді. Незалежність судової влади має важливе значення у справах, пов’язаних з расовою дискримінацією. Держави повинні “зміцнювати і гарантувати незалежність судової влади від політичного контролю і втручання”.88 З цією метою держави повинні припинити “застосування військового права”.89
III.14 Держави повинні забезпечити постраждалим/потерпілим від СНПК доступ до правосуддя🔗
Відповідно до статті 5(а), постраждалі/потерпілі від расової дискримінації мають право “на рівне ставлення до них у судах і всіх інших органах, що здійснюють правосуддя”. Однак існування деяких законів, практик і заходів перешкоджає цьому.
Перешкоди для правосуддя, які державам слід переглянути і, за необхідності, усунути, включають в себе наступні:
- Загальна амністія для осіб, винних у серйозних порушеннях прав людини, скоєних під час конфліктів;90
- Закони, які ускладнюють іноземним жінкам, які страждають від домашнього насильства, “доступ до механізмів подання скарг та служб захисту”91 “через страх бути висланими з території держави-учасниці”92 після закриття їхньої справи. Це перешкоджає їм повідомляти про насильство і змушує “жінок, які постраждали від домашнього насильства, залишатися в стосунках, де панує насильство”.93 Держави повинні надавати нелегальним мігрантам, які постраждали від гендерно зумовленого насильства, “можливість проживати в країні після закриття їхньої справи”.94 “Жінкам, які постраждали від насильства, має бути гарантовано легальне перебування в державі-учасниці до одужання і можливість залишитися в країні, якщо вони цього бажають”;95
- Закони, що криміналізують бездомність, які непропорційно впливають на “велику кількість осіб, що належать до расових та етнічних меншин”, “включаючи жінок та лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерних осіб”. Держави повинні скасувати закони і політику, які криміналізують бездомність, і запропонувати державним і місцевим органам влади зробити те ж саме;96
- Застосування судовою системою у справах про расову дискримінацію “різних стандартів, заснованих на етнічному або національному походженні правопорушника”.97
Гуманітарне реагування🔗
III.15 Держави повинні надавати постраждалим/потерпілим від СНПК належну допомогу🔗
Відповідно до статті 5(e)(iv), постраждалі/потерпілі від расової дискримінації мають право “на охорону здоров’я, медичну допомогу, соціальне забезпечення та соціальні послуги”. Держави повинні:
- Надавати матеріальну,98 правову, медичну та психологічну допомогу, а також іншу підтримку постраждалим/потерпілим (у тому числі нелегальним та легальним іммігрантам).99 Постраждалим/потерпілим від торгівлі людьми має бути надано “стабільний статус проживання та основні засоби до існування принаймні до завершення процесу виправлення ситуації”;100
- Створити та належним чином фінансувати “центри профілактики та ранньої допомоги, консультаційні служби та тимчасові притулки”;101
- Посилити та розширити існуючі послуги, “включаючи притулки та консультування для постраждалих від гендерно зумовленого насильства”,102 з метою забезпечення їхньої доступності, а також “збільшити кількість лікарів та функціонуючих і належним чином обладнаних центрів первинної медико-санітарної допомоги та медичних підцентрів у племінних та сільських місцевостях”;103
- Забезпечити рівний доступ до закладів охорони здоров’я та послуг з репродуктивного здоров’я, які є доступними,104 адекватними та культурно релевантними;105
- Покращити доступ до послуг з охорони материнського здоров’я, планування сім’ї, до- і післяпологового догляду та невідкладної акушерської допомоги;
- Сприяти доступу до належних методів контрацепції та планування сім’ї.106 Держави повинні забезпечити проведення консультацій з жінками та дівчатами щодо надання таких послуг;107
- Забезпечити належну сексуальну освіту, спрямовану на запобігання небажаній вагітності та інфекціям, що передаються статевим шляхом;108
- Зменшити ризики, з якими стикаються жінки, що бажають зробити аборт, та медичні працівники, які їм допомагають, а також забезпечити, щоб вони не піддавалися кримінальним санкціям.109 Держави повинні забезпечити, щоб законодавство про аборти відповідало “іншим правам людини, таким як право жінок на життя і право на фізичне і психічне здоров’я”,110 і щоб жінки “могли отримати доступ до законного добровільного переривання вагітності в безпечних і гідних умовах без переслідувань”.111
Репарації🔗
Відповідно до статті 6, держави повинні забезпечити кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, ефективні засоби правового захисту через компетентні національні суди та інші державні установи від будь-яких актів расової дискримінації, що порушують його права людини та основоположні свободи, передбачені Конвенцією, “а також право вимагати від таких судів справедливого і адекватних репарацій або сатисфакції за будь-яку шкоду, завдану внаслідок такої дискримінації”.
Адекватна репарація включає “реституцію, компенсацію, реабілітацію, сатисфакцію та гарантії неповторення”,112 є “ефективною і своєчасною” та базується на “міжкультурному підході з урахуванням гендерної перспективи”.113
Примітки
-
Г. МакДуґал, ‘Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації: Вступна записка’ (Аудіовізуальна бібліотека ООН з міжнародного права, лютий 2021) https://legal.un.org/avl/ha/cerd/cerd.html
-
Г. МакДуґал, ‘Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації: Вступна записка’ (Аудіовізуальна бібліотека ООН з міжнародного права, лютий 2021) https://legal.un.org/avl/ha/cerd/cerd.html
-
КЛРД, "Загальна рекомендація XXV щодо гендерних аспектів расової дискримінації" (20 березня 2000 р.), пункти 1-2.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять першої-двадцять третьої періодичних доповідей Ісландії" (18 вересня 2019 року), UN Doc CERD/C/ISL/CO/21-23, пункт 21.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої - двадцять п'ятої періодичних доповідей Іраку" (11 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/IRQ/CO/22-25, пункт 4.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, параграф 12; МКЛРД, стаття 4(а).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних 20-22-ї періодичних доповідей Еквадору, ухвалені Комітетом на його вісімдесят першій сесії (6-31 серпня 2012 року)" (24 жовтня 2012 року), UN Doc CERD/C/ECU/CO/20-22, пункт 23.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сьомої-дев'ятої періодичних доповідей Сполучених Штатів Америки" (25 вересня 2014 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/7-9, пункт 19.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 6.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних десятої-сімнадцятої періодичних доповідей Шрі-Ланки" (6 жовтня 2016 року), UN Doc CERD/C/LKA/CO/10-17, пункт 11(b).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої - двадцять п'ятої періодичних доповідей Іраку" (11 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/IRQ/CO/22-25, пункт 8.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних п'ятої-дев'ятої доповідей Ірландії" (23 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/IRL/CO/5-9, пункти 47 і 48(d).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року) UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20 пункт 8(a); КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних десятої-дванадцятої доповідей Сполучених Штатів Америки" (21 вересня 2022 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/10-12, пункт 36.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Колумбії" (22 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/COL/CO/17-19, пункт 29(b).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Колумбії" (22 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/COL/CO/17-19, п. 15(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (2 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 18.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 18.
-
КЛРД, "Заключні зауваження до об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, пункт 6.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Колумбії" (22 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/COL/CO/17-19, пункт 31(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження до об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, пункт 6.
-
КЛРД, "Заключні зауваження до об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, пункт 6.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних 20-22-ї періодичних доповідей Еквадору, ухвалені Комітетом на його вісімдесят першій сесії (6-31 серпня 2012 року)" (24 жовтня 2012 року), UN Doc CERD/C/ECU/CO/20-22, пункт 23.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Колумбії" (22 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/COL/CO/17-19, пункт 13(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження до об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, параграф 6.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Колумбії" (22 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/COL/CO/17-19, пункт 10.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Колумбії" (22 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/COL/CO/17-19, пункт 29(d).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 20.
-
КЛРД, "Заключні зауваження до вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Руанди" (10 червня 2016 року), UN Doc CERD/C/RWA/CO/18-20, пункт 21(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження до двадцять першої-двадцять третьої періодичних доповідей Іспанії" (21 червня 2016 року), UN Doc CERD/C/ESP/CO/21-23, пункт 22.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дев'ятнадцятої та двадцятої періодичних доповідей Італії" (17 лютого 2017 року) CERD/C/ITA/CO/19-20, пункт 19(e).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дев'ятої та десятої періодичних доповідей Литви" (7 червня 2019 року), UN Doc CERD/C/LTU/CO/9-10, пункт 22.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дев'ятнадцятої та двадцятої періодичних доповідей Італії" (17 лютого 2017 року) CERD/C/ITA/CO/19-20, пункт 20(f).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Йорданії" (26 грудня 2017 року), UN Doc CERD/C/JOR/CO/18-20, пункт 21(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаної первинної та другої періодичної доповіді Джибуті" (15 вересня 2017 року), UN Doc CERD/C/DJI/CO/1-2, пункт 23.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дев'ятнадцятої та двадцятої періодичних доповідей Італії" (17 лютого 2017 року) CERD/C/ITA/CO/19-20, пункт 20(g).
-
КЛРД, "Заключні зауваження до вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Руанди" (10 червня 2016 року), UN Doc CERD/C/RWA/CO/18-20, пункт 21(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаної первинної та другої періодичної доповіді Джибуті" (15 вересня 2017 року), UN Doc CERD/C/DJI/CO/1-2, пункт 23.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Йорданії" (26 грудня 2017 року) UN Doc CERD/C/JOR/CO/18-20, пункт 17(f); КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Республіки Корея" (10 січня 2019 року) UN Doc CERD/C/KOR/CO/17-19 пункт 27.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої - двадцять п'ятої періодичних доповідей Іраку" (11 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/IRQ/CO/22-25, пункт 18(b).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Колумбії" (22 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/COL/CO/17-19, пункт 11(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних восьмої-десятої періодичних доповідей колишньої югославської Республіки Македонія" (21 вересня 2015 року), UN Doc CERD/C/MKD/CO/8-10, пункт 19(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Республіки Корея" (10 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/KOR/CO/17-19, пункт 20(c).
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Сполучені Штати Америки" (8 травня 2008 р.) UN Doc CERD/C/USA/CO/6 п. 26(iii).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних восьмої-десятої періодичних доповідей колишньої югославської Республіки Македонія" (21 вересня 2015 року), UN Doc CERD/C/MKD/CO/8-10, пункт 19(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять першої-двадцять третьої періодичних доповідей Ісландії" (18 вересня 2019 року), UN Doc CERD/C/ISL/CO/21-23, пункт 22(b).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 32.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 11.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Індія" (5 травня 2007 року), UN Doc CERD/C/IND/CO/19, п. 15.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, параграф 15.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять третьої та двадцять четвертої періодичних доповідей Норвегії" (2 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/NOR/CO/23-24, пункт 22(b).
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Сполучені Штати Америки" (8 травня 2008 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/6, п. 26(ii).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Йорданії" (26 грудня 2017 року), UN Doc CERD/C/JOR/CO/18-20, пункт 17(e).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних початкової та другої-шостої періодичних доповідей Андорри" (22 травня 2019 року), UN Doc CERD/C/AND/CO/1-6, п. 28(e).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункти 27 і 13.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої та двадцять третьої періодичних доповідей Перу" (23 травня 2018 року), UN Doc CERD/C/PER/CO/22-23, пункт 23(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 13.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої та двадцять третьої періодичних доповідей Перу" (23 травня 2018 року), UN Doc CERD/C/PER/CO/22-23, пункт 23(e).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо двадцятої-двадцять другої періодичних доповідей Греції" (3 жовтня 2016 року), UN Doc CERD/C/GRC/CO/20-22, пункт 23(g).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних початкової та другої-шостої періодичних доповідей Андорри" (22 травня 2019 року), UN Doc CERD/C/AND/CO/1-6, пункт 28(g).
-
КЛРД, "Загальна рекомендація XVII про створення національних установ для сприяння здійсненню Конвенції" (1993).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 17.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 24; КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних десятої-сімнадцятої періодичних доповідей Шрі-Ланки" (6 жовтня 2016 року), UN Doc CERD/C/LKA/CO/10-17, пункт 31.
-
КЛРД, "Заключні зауваження до п'ятнадцятої та шістнадцятої періодичних доповідей Республіки Корея, ухвалені Комітетом на його вісімдесят першій сесії (6-13 серпня 2012 року)" (23 жовтня 2012 року), UN Doc CERD/C/KOR/CO/15-16, пункт 16.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Йорданії" (26 грудня 2017 року), UN Doc CERD/C/JOR/CO/18-20, пункт 17(f).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних десятої-сімнадцятої періодичних доповідей Шрі-Ланки" (6 жовтня 2016 року), UN Doc CERD/C/LKA/CO/10-17, пункт 31; КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої та двадцять третьої доповідей Камеруну" (26 травня 2022 року), UN Doc CERD/C/CMR/CO/22-23, пункт 36.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Йорданії" (26 грудня 2017 року), UN Doc CERD/C/JOR/CO/18-20, пункт 21(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, пункт 8(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 14.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Уругвай" (8 квітня 2011 року), UN Doc CERD/C/URY/CO/16-20, п. 15.
-
КЛРД, "Загальна рекомендація XXV щодо гендерних аспектів расової дискримінації" (20 березня 2000 р.), п. 6.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Сполучені Штати Америки" (8 травня 2008 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/6, п. 26.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Іспанія" (8 квітня 2011 року), UN Doc CERD/C/ESP/CO/18-20, п. 11(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних 20-22-ї періодичних доповідей Еквадору, ухвалені Комітетом на його вісімдесят першій сесії (6-31 серпня 2012 року)" (24 жовтня 2012 року), UN Doc CERD/C/ECU/CO/20-22, пункт 23.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Індія" (5 травня 2007 року), UN Doc CERD/C/IND/CO/19, п. 9.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, п. 7(a).
-
КЛРД, "Загальна рекомендація № XXXI щодо запобігання расової дискримінації в процесі відправлення і функціонування системи кримінального правосуддя" (2005); КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, п. 22 (a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних п'ятої-дев'ятої доповідей Ірландії" (23 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/IRL/CO/5-9, пункт 22(b); КЛРД, "Заключні зауваження щодо вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Руанди" (10 червня 2016 року), UN Doc CERD/C/RWA/CO/18-20, пункт 23.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Сполучені Штати Америки" (8 травня 2008 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/6, п. 26(iv).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних п'ятої-дев'ятої доповідей Ірландії" (23 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/IRL/CO/5-9, пункт 42(a).
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Індія" (5 травня 2007 року), UN Doc CERD/C/IND/CO/19, п. 15.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 7(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять третьої та двадцять четвертої періодичних доповідей Норвегії" (2 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/NOR/CO/23-24, пункт 22(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, пункт 11.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцять першої періодичних доповідей Мексики" (19 вересня 2019 року), UN Doc CERD/C/MEX/CO/18-21, пункт 27(e).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних десятої-дванадцятої доповідей Сполучених Штатів Америки" (21 вересня 2022 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/10-12, пункт 27.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних дванадцятої-шістнадцятої періодичних доповідей Судану" (12 червня 2015 року), UN Doc CERD/C/SDN/CO/12-16, п. 16; КЛРД, "Загальна рекомендація № 35 щодо боротьби з розпалюванням ненависті на ґрунті расизму" (2013), UN Doc CERD/C/GC/35.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, пункт 36(f).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних шістнадцятої та сімнадцятої періодичних доповідей Гватемали" (27 травня 2019 року), UN Doc CERD/C/GTM/CO/16-17, пункт 15.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Японія" (6 квітня 2010 року), UN Doc CERD/C/JPN/CO/3-6, п. 17.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Іспанія" (8 квітня 2011 року), UN Doc CERD/C/ESP/CO/18-20, п. 12.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Республіки Корея" (10 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/KOR/CO/17-19, п. 19; КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять першої та двадцять другої періодичних доповідей Норвегії" (25 вересня 2015 року), UN Doc CERD/C/NOR/CO/21-22, п. 34 (a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Республіки Корея" (10 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/KOR/CO/17-19, пункт 20(b).
-
КЛРД, "Заключні зауваження до п'ятнадцятої та шістнадцятої періодичних доповідей Республіки Корея, ухвалені Комітетом на його вісімдесят першій сесії (6-13 серпня 2012 року)" (23 жовтня 2012 року), UN Doc CERD/C/KOR/CO/15-16, пункт 15.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних десятої-дванадцятої доповідей Сполучених Штатів Америки" (21 вересня 2022 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/10-12, пункти 39-40.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої доповідей Ізраїлю" (27 січня 2020 року), UN Doc CERD/C/ISR/CO/17-19, пункт 26.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої - двадцять п'ятої періодичних доповідей Іраку" (11 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/IRQ/CO/22-25, п. 18(e).
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Індія" (5 травня 2007 року), UN Doc CERD/C/IND/CO/19, п. 15; CERD, "Заключні зауваження до об'єднаних сьомої-дев'ятої періодичних доповідей Сполучених Штатів Америки" (25 вересня 2014 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/7-9, п. 15(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сімнадцятої-дев'ятнадцятої періодичних доповідей Республіки Корея" (10 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/KOR/CO/17-19, пункт 26(b).
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Сполучені Штати Америки" (8 травня 2008 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/6, п. 26(i).
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Канада" (25 травня 2007 року), UN Doc CERD/C/CAN/CO/18, п. 20.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Індія" (5 травня 2007 року), UN Doc CERD/C/IND/CO/19, п. 24.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних сьомої-дев'ятої періодичних доповідей Сполучених Штатів Америки" (25 вересня 2014 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/7-9, п. 15(a).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних шістнадцятої та сімнадцятої періодичних доповідей Гватемали" (27 травня 2019 року), UN Doc CERD/C/GTM/CO/16-17, пункт 33.
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Сполучені Штати Америки" (8 травня 2008 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/6, п. 33.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, пункт 17(d).
-
КЛРД, "Розгляд доповідей, поданих державами-учасницями відповідно до статті 9 Конвенції. Заключні зауваження Комітету з ліквідації расової дискримінації: Сполучені Штати Америки" (8 травня 2008 року), UN Doc CERD/C/USA/CO/6, п. 33.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних десятої-дванадцятої доповідей Сполучених Штатів Америки" (21 вересня 2022 року) UN Doc CERD/C/USA/CO/10-12 п. 36; див. також Настанову Всесвітньої організації охорони здоров'я з надання допомоги при аборті.
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої та дев'ятнадцятої періодичних доповідей Сальвадору" (13 вересня 2019 року), UN Doc CERD/C/SLV/CO/18-19, пункт 27(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних вісімнадцятої-двадцятої періодичних доповідей Бразилії" (19 грудня 2022 року), UN Doc CERD/C/BRA/CO/18-20, пункт 17(c).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних двадцять другої - двадцять п'ятої періодичних доповідей Іраку" (11 січня 2019 року), UN Doc CERD/C/IRQ/CO/22-25, п. 18(e).
-
КЛРД, "Заключні зауваження щодо об'єднаних шістнадцятої та сімнадцятої періодичних доповідей Гватемали" (27 травня 2019 року), UN Doc CERD/C/GTM/CO/16-17, пункт 16(b).