Міжнародне право прав людини

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД)

I. Вступ🔗

Заборона расової дискримінації є фундаментальною і глибоко вкоріненою в міжнародному праві. Визнано, що вона має винятковий характер jus cogens, який створює зобов’язання erga omnes, зобов’язання, щодо якого не допускається жодних відступів.

Гей Макдугалл, заступниця голови КЛРД (2018-2019)1

Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД) “є центральним елементом міжнародного режиму захисту і забезпечення права на захист від расової дискримінації”. Вона була прийнята в 1965 році і набула чинності в 1969 році.2 Комітет з ліквідації расової дискримінації (КЛРД) стежить за дотриманням державами цього договору.3

Примітка для читачів(-ок)
для отримання роз'яснень щодо повноважень Комітету та інших міжнародних правових механізмів, які можуть бути доступні для забезпечення виконання зобов'язань держави за МКЛРД, будь ласка, зверніться до глави "Ратифікація та виконання договорів" розділу "Міжнародне право в галузі прав людини".

I.1 СНПК відповідно до МКЛРД🔗

Відповідно до статті 1 “расова дискримінація” означає “будь-яке розрізнення, виключення, обмеження або перевагу, що засноване на ознаках раси, кольору шкіри, національного чи етнічного походження”, та яке унеможливлює визнання або здійснення на засадах рівності прав людини та основних свобод у будь-якій сфері суспільного життя.

У деяких випадках расова дискримінація “зачіпає тільки або переважно жінок, або зачіпає жінок в інший спосіб чи в іншій мірі, ніж чоловіків”. Вона “може бути спрямована проти жінок саме через їхню стать” і охоплює “сексуальне насильство, вчинене проти жінок, які належать до певних расових чи етнічних груп, під час ув’язнення або під час збройного конфлікту”. Расова дискримінація може мати наслідки, які стосуються лише або переважно жінок, “наприклад, вагітність внаслідок зґвалтування на ґрунті расових упереджень”.4 Важливо, що “жінки з числа меншин та жінки-іммігрантки залишаються більш схильними до насильства, ніж жінки із загального населення”. 5

Примітка для читачів(-ок)
У цьому підрозділі під СНПК розуміється сексуальне насильство, яке стосується лише груп, що можуть зазнавати расової дискримінації.

Однак сексуальне насильство, заборонене МКЛРД, стосується не лише жінок, як нещодавно підкреслив КЛРД (див. зобов’язання III.6).

Сексуальне насильство не обов’язково має бути пов’язане з конфліктом для застосування МКЛРД. Хоча збройний конфлікт може суттєво обмежити контроль держави над частиною її території і, як наслідок, обмежити здатність держави забезпечити повне застосування МКЛРД, Конвенція залишається застосовною. Держава все ще “несе головну відповідальність за захист усіх осіб на своїй території без дискримінації відповідно до Конвенції” під час конфлікту.6

II. Нормативно-правова база 🔗

Примітка для читачів(-ок)
щодо авторитетності та обов'язковості роботи Комітету див. розділ "Міжнародне право в галузі прав людини", "Вступ", а також розділи "Вступ", "Методологія".

III. Зобов’язання🔗

Попередження🔗

III.1 Держави повинні криміналізувати СНПК🔗

III.2 Зобов’язання держав за МКЛРД повинні виконуватися як на їхній території, так і за її межами🔗

III.3 Держави повинні протидіяти СНПК, вчиненому недержавними суб’єктами🔗

III.4 Децентралізація влади не скасовує і не зменшує зобов’язань держав за МКЛРД🔗

III.5 Держави повинні дозволити особам, які стикаються з расовою дискримінацією, брати участь у викоріненні СНПК🔗

III.6 Особливого захисту від СНПК потребують особи, які стикаються з множинними перехресними формами дискримінації🔗

III.7 Особливий захист від СНПК повинен бути забезпеченим мігрантам🔗

III.8 Держави повинні інформувати своє населення про СНПК🔗

III.9 Держави повинні співпрацювати з іншими суб’єктами для викорінення СНПК🔗

III.10 Держави повинні створити національні правозахисні механізми, які допоможуть їм ліквідувати СНПК🔗

III.11 Держави повинні ратифікувати інші інструменти міжнародного права для ліквідації СНПК🔗

III.12 Держави повинні звітувати Комітету про заходи, вжиті для ліквідації СНПК🔗

Правосуддя та підзвітність🔗

III.13 Держави повинні розслідувати та переслідувати СНПК🔗

III.14 Держави повинні забезпечити постраждалим/потерпілим від СНПК доступ до правосуддя🔗

Гуманітарне реагування🔗

III.15 Держави повинні надавати постраждалим/потерпілим від СНПК належну допомогу🔗

Репарації🔗

III.16 Держави повинні надавати постраждалим/потерпілим від СНПК відшкодування🔗

вмісту сторінки

Партнери

Postcode Loterij logo UKaid logo FIGO logo ICSC logo

У співпраці з